17 травня 2023 р.

Коли законодавство вимагає від української компанії надавати інформацію про іноземного контрагента, включаючи його структуру власності (бенефіціарів) Таке зобов'язання встановлено Правлінням Національного Банку України та закріплено [Постановою № 8 від 02 січня 2019 року](https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_02012019_8). При відкритті та використанні рахунку української компанії банки вимагають надати та оновлювати інформацію щодо власників такої компанії. В деяких випадках банки почали вимагати від українських компаній інформацію і про іноземних контрагентів. Коли така вимога є обґрунтованою та що саме бажано заздалегідь отримати від іноземного контрагента, розберемо в цій статті. Так, відповідно до п. 3 Постанови № 8, банківська установа зобов'язана забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про валютні операції з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Відтак, перелік валютних операції щодо яких закріплено таке зобов'язання складають: 1. купівля іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні; 2. здійснення розрахунків/переказів у гривнях та іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні; 3. здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав; 4. зарахування коштів у гривнях та іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні. Крім того, право на перевірку інформації щодо нерезидентів встановлено ч. 2 ст. 10 [Закону України «Про валюту і валютні операції»](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19), де зазначено, що суб'єкти валютних операцій -- резиденти та нерезиденти зобов'язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб'єктів валютних операцій в Україні. Процедура перевірки інформації щодо учасників валютних операцій включає два етапи, а саме: перший етап -- це первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги Положення № 8, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. другий етап -- це виявлення сумнівної валютної операції, що може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи (банку)). За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів. Так, вимога щодо надання інформації/документів щодо структури власності, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) учасників валютної операції встановлена зокрема індикатором № 13 (здійснення юридичною особою або фізичною особою -- підприємцем валютної операції у межах запроваджених Національним банком України лімітів на проведення окремих валютних операцій, які мають бути відображені в автоматизованій інформаційній системі Національного банку України «Ліміти валютних операцій»). Детальний перелік індикаторів та заходи щодо здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції можна знайти за наступним [посиланням](https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_02012019_8). Відтак, відповідно до Додатку №4 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затвердженого Постановою Національного Банку України № 65 від 19.05.2020 р. основними вимогами щодо оформлення пакету додаткових документів для проведення окремих валютних операцій є документи, що підтверджують структуру власності та дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (Далі --- КБВ). Такими документами можуть бути: - витяг з торгового/комерційного/судового реєстру; - установчі документи (Memorandum or Articles of association/By Law); - сертифікати акцій (Share certificates); - копії трастових декларацій від номінального акціонера (Deed of Trust), декларацій довірчої власності, довіреності, афідевіт тощо. - посилання на офіційний інтернет сайт компанії нерезидента, де міститься інформація про структуру власності, КБВ та діяльність нерезидента. Документи щодо структури власності та КБВ мають містити актуальну інформацію з датою оформлення документу, завірені підписом та печаткою (за наявності) компанії-нерезидента. У документі має бути обов'язково зазначено: 1. Якщо засновники -- фізичні особи: - ПІБ фізичних осіб КБВ, їх громадянство та дата народження - країна постійного місця проживання; - частка у статутному капіталі/ прав голосу в юридичній особі. 2. Якщо засновники --- юридичні особи: - найменування; - країна реєстрації; - частка у статутному капіталі. - інформація про КБВ: ПІБ фізичних осіб КБВ, їх громадянство та дата народження. Ця вимога не застосовується до акціонерних компаній. У випадку акціонерних товариств потрібно вказати назву фондової біржі, де акції знаходяться у вільному обігу. (Лист від контрагента-нерезидента довільної форми). Крім того, варто зазначити, що перевірка інформації наданої банку особами-нерезидентами, повинна повністю відповідати інформації зазначеній у країні реєстрації такого суб'єкта господарської діяльності. Тому що, у 2017-му році Україна приєдналась до Глобального реєстру бенефіціарних власників в рамках міжнародного проекту OpenOwnership, що підтверджується Постановою [КМУ № 339 від 18 травня 2017 р.](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/339-2017-п#n2), а відтак у всіх суб'єктів фінансового моніторингу в Україні є доступ до системи Глобального реєстру бенефіціарних власників. Додатково, варто зазначити, що у випадку виявлення недостовірної інформації наданої учасниками валютних операцій, банк зобов'язаний застосувати ряд відповідних заходів щодо таких учасників відповідно до [Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text). Таким чином, під час укладання договору з нерезидентом, бажано попередити його про можливу необхідність надання ним документів для українського банку, і навіть краще взяти їх заздалегідь, оскільки такі вимоги банку можуть виникнути пізніше і неможливість розрахунків в валюті створить для української компанії ризик призупинення операцій за таким контрагентом.