Розкриття інформації про бенефіціарів в Україні: нові правила 2023 року

В цьому матеріалі викладаємо актуальну інформацію щодо правил розкриття структури власності компаній в Україні у 2023 році.

Нещодавно набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб», яким запроваджено низку змін до профільних законів, що регулюють порядок розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів. Про основні з них розповідаємо далі у статті, проте насамперед нагадаємо, хто вважається бенефіціарним власником згідно чинного законодавства України.

Кінцевий бенефіціарний власник (далі у тексті-- КБВ) юридичної особи -- це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

При цьому закон розрізняє два види вирішального впливу на діяльність юридичної особи, а саме:

• прямий вирішальний вплив, ознакою якого є володіння фізичною особою часткою в розмірі не менше 25 % статутного капіталу або прав голосу, та

• непрямий вирішальний вплив, ознакою якого є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або прав голосу через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю та розпорядження активами компанії, права отримання доходів компанії, права вирішального впливу на формування складу органів управління, укладення угод, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності компанії, а також прийняття обов'язкових до виконання рішень, які мають вирішальний вплив на діяльність компанії.

При цьому, слід зауважити, що не вважається КБВ фізична особа, яка формально володіє 25 % статутного капіталу, але фактично є номінальним власником чи посередником щодо такого права.

Отож, визначивши хто такий кінцевий бенефіціарний власник і які ознаки його впливу на діяльність юридичної особи, перейдемо до розгляду основних змін, що сталися у процедурі розкриття КБВ та структури власності з грудня 2022 року.

Щорічне підтвердження відомостей про КБВ скасовано

Раніше законом вимагалось щорічно протягом 14 календарних днів з дня державної реєстрації юридичної особи подавати документи на підтвердження відомостей про КБВ. Згідно роз'яснень Мін'юсту це правило повинно було запрацювати якраз з 2023 року, однак дана норма на сьогодні взагалі виключена із закону. Від так щорічне підтвердження відомостей про КБВ нині не вимагається.

Подання документів щодо розкриття КБВ подаються лише при вчиненні деяких реєстраційних дій

Раніше інформація про КБВ подавалась при вчиненні майже всіх реєстраційних дій щодо юридичної особи. Проте насьогодні цей перелік скорочено лише до трьох з них, а саме документи щодо розкриття структури власності та бенефіціара подаються при:

- реєстрації створення юридичної особи,

- при включенні відомостей про юридичну особу до реєстру, яка була зареєстрована до 1 липня 2014 року, а також

- в разі реєстрації змін щодо самих бенефіціарів та структури власності.

При цьому перелік документів, які вимагаються законом для розкриття кінцевого бенефіціара, залишився той же, а саме подається схематичне зображення структури власності, документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи нерезидента в країні місцезнаходження (для юридичних осіб, в яких засновником виступає юридична особа-нерезидент), а також документ, що посвідчує особу та громадянство кінцевого бенефіціара.

Повідомлення про зміну відомостей про бенефіціара чи структуру власності подаються протягом 30 робочих днів

В разі виникнення змін щодо інформації про КБВ чи змін у структурі власності юридична особа повинна подати відповідні підтверджуючі документи державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін. При цьому, в разі виявленні неточностей чи помилок у вже раніше поданій реєстратору інформації про бенефіціарів, потрібно виправити дані помилки чи неточності, подавши відповідні документи реєстратору протягом 3 робочих днів з дня виявлення помилки.

Документ, що посвідчує особу бенефіціара та його громадянство, повинен бути засвідчений не раніше, ніж за 90 днів до дати подання документа на державну реєстрацію

Раніше закон не встановлював такої вимоги щодо паспорта КБВ, проте наразі державні реєстратори перевірятимуть дотримання строку засвідчення цього документа. Крім цього, хочемо наголосити, що згідно нещодавніх роз'яснень Мін'юсту в лютому 2023 року нині діюча вимога стосується саме дати засвідчення копії паспорта бенефіціара, а не дати його легалізації чи засвідчення перекладу на українську, що стосується саме бенефіціарів, які є нерезидентами. Також новим є те, що до реєстру тепер вноситься інформація про всі громадянства (підданства) КБВ, якщо у нього їх є декілька.

Закон розширив перелік суб'єктів, які можуть не розкривати інформацію про бенефіціарів

Такими суб'єктами є, зокрема, політичні партії, професійні спілки, творчі спілки, організації роботодавців, адвокатські об'єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії, державні та комунальні підприємства, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тощо.

Збільшено відповідальність за недотримання правил розкриття інформації про бенефіціарів

Загалом можна умовно розділити типи визначеної законом відповідальності за недотримання правил розкриття КБВ за суб'єктами, а саме:

• відповідальність юридичної особи - за неподання, несвоєчасне подання чи подання завідомо неправдивих відомостей про бенефіціара чи його відсутність законом передбачено штраф у розмірі від 1 тис. до 20 тис. н.м.д.г. (станом на 2023 рік в гривневому еквіваленті 17 тис. -- 340 тис. грн).

При цьому ті юридичні особи, які направили запит своїм засновникам із вимогою надати актуальну інформацію про бенефіціарів, проте не отримали відповіді на такий запит, звільняються від передбаченої відповідальності. Засновники ж юридичних осіб, які отримали запит з вимогою актуалізувати дані про бенефіціарів, зобов'язані надавати відповідь на такий запит протягом 5 робочих днів з дня його отримання. В цей же строк засновники зобов'язані повідомляти юридичну особу про будь-які зміни інформації про КБВ чи зміни у структурі власності;

• відповідальність засновників юридичної особи, які є резидентами України -- за неподання відповіді на запит юридичної особи з вимогою надати дані про бенефіціара передбачений штраф у розмірі від 1 тис. до 20 тис. н.м.д.г. (станом на 2023 рік в гривневому еквіваленті 17 тис. -- 340 тис. грн);

• відповідальність керівника юридичної особи -- за неподання чи несвоєчасне подання інформації про КБВ передбачено адміністративну відповідальність керівника згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1 тис. - 3 тис. н.м.д.г. (станом на 2023 рік 17 тис. -- 51 тис. грн).

При цьому згідно із законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», який набрав чинності ще в березні 2022 року, застосування адміністративної відповідальності протягом воєнного стану та 3 місяців з дня його закінчення здійснюватися не буде. Якщо зі штрафом для керівника, що передбачений Кодексом України про адміністративні порушення зрозуміло, то чи буде застосовуватись в період воєнного стану відповідальність передбачена профільними законами (мова йде про штрафи в розмірі від 17 тис. до 340 тис. грн, про які згадано вище у статті) поки не ясно. Тож очікуємо на додаткові роз'яснення Мін'юсту з цього приводу.

Наостанок найцікавіше, а саме в які строки потрібно розкрити інформацію про бенефіціарів за новими правилами

Прикінцеві та перехідні положення закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначають строк для повідомлення про бенефіціарів за новими правилами, а саме юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативними актами, якими затверджені методологія розкриття інформації про бенефіціарів, а також положення про зміст і структуру власності (крім осіб, які вже розкрили структуру власності раніше та тих, які звільнені від обов'язку розкривати бенефіціарів) подають документи щодо КБВ протягом:

• 6 місяців з дня затвердження нормативного акту про методологію розкриття інформації про КБВ та положення про зміст та структуру власності, але не раніше 90 днів з дня закінчення воєнного стану.

Тобто це правило стосується тих юридичних осіб, які ще не подавали інформацію про КБВ та структуру власності державному реєстратору раніше.

Ті ж юридичні особи, які вже розкрили інформацію про КБВ та подали на реєстрацію структуру власності, але виявили неточності у раніше поданій інформації у зв'язку із затвердженням нормативного документа, яким буде затверджена методологія розкриття інформації про КБВ, мають повторно подати оновлені відомості протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим нормативним документом. Нагадуємо, що згаданий нормативний документ, яким затверджується методологія визначення структури власності станом на сьогодні ще не опублікований.

При цьому наголошуємо, що в разі зміни відомостей про КБВ чи змін у структурі власності, діють правила про повідомлення реєстратора в 30 денний термін, які описані вище у статті.