Як відомо, з набранням чинності 28 квітня 2020 року Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361-IX) у юридичних осіб, які існували до набрання чинності цим Законом з’явився обов’язок подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Відповідно, було доповнено Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) та зобов’язано всіх новостворених юридичних осіб протягом 14 календарних днів подавати інформацію та документи про кінцевого бенефіціарного власника державному реєстратору та в подальшому оновлювати її та повідомляти про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.
Форма та зміст структури власності затверджено
11.06.2021 року в «Урядовому кур’єрі» опубліковано Наказ Міністерства фінансів України № 163 від 19.03.2021 року «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» (далі – Наказ № 163), який набирає чинності через місяць, а саме 11.07.2021 року, а тому вказаний строк у 3 місяці нарешті почне свій відлік з 12.07.2021 року.
Відповідно до Наказу 163, структура власності за формою є офіційним документом, що являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.
Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднюються на офіційному вебсайті Мінфіну.
Хто є бенефіціаром щодо якого треба подавати детальну інформацію
Законом № 361-IX, відповідно до якого прийнято Наказ 163 закріплено, що кінцевим бенефіціарним власником є:
для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для трастів – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Тобто, незважаючи на відображення у структурі власності всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють юридичною особою, в заяві за формою 6 подається інформація лише про тих, осіб, які відповідають визначенню кінцевого бенефіціарного власника, закріпленого у Законі № 361-IX та необхідний документ подається лише щодо цієї особи (осіб).
Перелік документів що подаються
Відповідно до ст. 17-1 Закону про реєстрацію для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи подаються такі документи:
- заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6);
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи – для фізичної особи – нерезидента та для фізичної особи – резидента, якщо у нього паспорт старого зразку (книжка).
Додаткові документи
Наказом також передбачено, що у певних випадках, може виникнути необхідність у поданні додаткових документів до структури власності.
Так, у разі наявності у структурі власності юридичної особи іноземних юридичних осіб та/або осіб, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, трастів, інших подібних правових утворень до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують належність цим особам, трасту та/або іншим подібним правовим утворенням корпоративних прав у юридичній особі, крім випадків, коли відомості про відповідних суб’єктів наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У разі наявності у структурі власності юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника, відомості щодо можливості здійснення яким вирішального впливу на управління або діяльність такої юридичної особи чітко не відслідковується за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань чи за документами, які подаються для проведення реєстраційної дії у пакеті документів разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Зокрема, такими документами можуть бути:
- договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі);
- рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) юридичної особи про визначення розміру статутного (складеного) капіталу та розмірів часток учасників;
- акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи;
- виписка з рахунка в цінних паперах депонента; виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача;
- договір управління майном;
- договір про створення трасту; трастова декларація та/або угода;
- свідоцтво про шлюб; витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, в тому числі торговельного, банківського, судового реєстру;
- інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.
Чи може ТОВ не мати бенефіціарних власників?
Ми очікуємо роз’яснень від Міністерства Юстиції щодо цього питання. На сьогоднішній день, практика складається таким чином, що реєстратори не вимагають інформацію щодо бенефіціарних власників у випадку коли учасниками товариства з обмеженою відповідальністю є акціонерні товариства (як українські, так і іноземні) і неприбуткові організацій.
Порядок подання документів
Заява та документи подаються в паперовому або електронному вигляді, особисто (представником) або поштою. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.
У випадку подання заяви документів не керівником юридичної особи, або у разі створення – не засновником (іншою уповноваженою зборами особою), до документів також додається оригінал, (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
Щодо розміру адміністративного збору за подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, якщо юридична особа подає документи впродовж вищезазначеного тримісячного терміну, то адміністративний сбір не сплачується, у випадку одночасного внесення інших змін до відомостей Єдиного державного реєстру про юридичну особу чи закінчення тримісячного строку з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності, адміністративний збір буде справлятися у розмірі, встановленому статтею 36 Закону про реєстрацію (0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 717 грн. в 2021 році).
Наслідки недотримання вимог законодавства щодо повідомлення про кінцевого бенефіціарного власника.
Кодексом про адміністративні правопорушення України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17 000 грн до 51 000 грн.
ЮК «Лаудіс» завжди готова надати кваліфіковану професійну допомогу та супроводжувати Вас у процедурі щодо інформування державного реєстратора про кінцевих бенефіціарних власників.